У Києві показали фільм про те, як радянська влада звузила художню свободу архітекторів. Фільм розповідає про боротьбу за естетику міста та конфлікт між творчістю архітекторів і радянською ідеологією. Основним чином мова йде про Хрещатик і сталінську добу відбудови столиці після Другої світової війни.
Про що розповідає фільм?
У центрі сюжету, архітектори, які намагалися створити для Києва унікальний, урочистий і європейський образ: монументальні фасади, декоративні елементи, мозаїки, колони, скульптура, складна пластика будівель. Однак у 1955 році постанова ЦК КПРС оголосила таку архітектуру «злочином».
Хто такий Вадим Жежерін?
Вадим Жежерін, представник покоління архітекторів, які працювали в системі державних інститутів, але намагалися створювати індивідуальну архітектуру попри типізацію й політичні обмеження. Серед його найвідоміших проєктів, станція метро «Площа Українських Героїв», культова «Золота ворота».
Яке головне питання ставить фільм?
Автори фільму ставлять пряме запитання: чи не втратили ми разом із боротьбою проти «надмірностей» саму культуру архітектури? Дискусія після показу дала змогу глядачам поставити запитання безпосередньо героям стрічки, людям, які пережили конфлікт між творчістю та системою.
Фільм нагадує: архітектура, це не лише естетика, а й політика, пам’ять і ідентичність міста. У час, коли Київ постає перед викликом повоєнної відбудови, розуміння того, як радянська ідеологія знищила художню якість міського середовища, допомагає уникнути нових помилок і зберегти те, що робить столицю неповторною.
