Київський міст Патона відкрили у 1953 році, розраховуючи на 10 тисяч автомобілів на добу. Однак сьогодні цим мостом щодня проїжджає 130 тисяч транспортних засобів. Корозію на мосту виявили ще у 1985 році, а у 2004 році міст визнали непридатним для нормальної експлуатації. Незважаючи на це, повноцінного капітального ремонту міст так і не побачив.
Системна проблема
Перший віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов попередив, що кожен день зволікання загрожує фатальними наслідками. Науковці Інституту сталевих конструкцій фіксують нові непередбачувані процеси руйнування: корозія перейшла від лінійної залежності до непередбачуваної кривої. Це означає, що міст може зруйнуватися в будь-який момент.
Тендерні ігри
У 2020 та 2021 роках «Київавтодор» тричі зривав тендери на розробку проєкту реставрації мосту. Останній тендер було скасовано з формулюванням «відсутність потреби ремонту». Влада стверджувала, що охоронний статус пам’ятки унеможливлює ремонт, але Мінкульт відповів на запит однозначно: жодних звернень від КМДА не надходило, а для пам’ятки місцевого значення дозвіл Мінкульту взагалі не потрібен.
Відповідальність Кличка
Віталій Кличко 12 березня 2026 року заявив у прямому ефірі, що «держава забрала міст». Однак журналісти знайшли документ, який свідчить про те, що Кличко сам визначив КМДА замовником ремонту у 2020 році.
- відсутність коштів на ремонт мосту
- бюрократія та відсутність координації між державними органами
- відсутність інтересу до забезпечення безпеки містян
Розслідування «Каштан News» показує системну проблему: не просто аварійний міст, а具体ні рішення конкретних посадовців, які роками гальмували ремонт.
