Київський апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у справі ректора Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимира Бугрова щодо недостовірного декларування. Ця справа підтверджує відсутність ознак корупції в його діях. Народний депутат Андрій Осадчук наголосив, що йдеться про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а не про саму корупцію.
Рішення суду
Осадчук зауважив, що рішення апеляційного суду лише підтверджує факт вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, але не свідчить про наявність самої корупції. Він також нагадав, що згідно із законом «Про запобігання корупції», правопорушення, пов’язане з корупцією, визначається як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені вимоги, заборони чи обмеження.
Дискусія довкола термінології
Ця справа підсвітила дискусію довкола термінології закону «Про запобігання корупції». Осадчук наголосив, що раніше домігся від НАЗК скасування так званого «реєстру корупціонерів», оскільки до нього потрапляли особи, які фактично не мали відношення до корупційних правопорушень. Ексочільник НАЗК Олександр Новіков також висловив свою думку щодо відсутності корупції в діях ректора.
Відповідь експертів
Новіков підтримав Осадчука, сказавши, що назва реєстру закріплена депутатами у законі. Він також додав, що Осадчук допоміг НАЗК не називати реєстр «реєстром корупціонерів», як почало називати його громадянське суспільство та журналісти.
- Рішення Київського апеляційного суду підтверджує відсутність ознак корупції в діях Володимира Бугрова
- Адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, не означає наявність самої корупції
- Дискусія довкола термінології закону «Про запобігання корупції» триває
Київський університет ім. Т. Шевченка продовжує бути одним з найпрестижніших вищих навчальних закладів України. Рішення суду щодо Володимира Бугрова ставить під сумнів термінологію закону «Про запобігання корупції» та підкреслює необхідність подальшої дискусії.