У київських школах відбулися суттєві зміни завдяки реформі Нової української школи (НУШ). Директори чотирьох ліцеїв Печерська розповіли про те, як ці зміни впливають на учнів та педагогів. Одним із основних результатів реформи є те, що школи стали ближчими до дітей, у класах з’явилася довіра, а страх помилки зник.
Основні зміни у школах
Учні більше не є об’єктом навчання, а партнером у навчальному процесі. Реформа пройшла своєрідне випробування під час повномасштабної війни, коли стало очевидно, що Нова українська школа – це насамперед про людей і цінності. Однак директорами були названі кілька системних викликів, серед яких перевантаженість змісту, перехід у п’ятий клас та культура оцінювання.
Профільна школа: очікування та реальність
Директори окремо обговорили перехід до профільної середньої освіти згідно з постановою Кабінету міністрів №498. Базова школа мала б готувати учнів до усвідомленого вибору профілю – гуманітарного, природничого, технологічного чи мистецького. Однак ця робота часто залишається непослідовною, і профільна школа ризикує починати з непідготовленого вибору.
Серед нових модельних програм профільної школи директорами були відзначені курси, такі як «Основи ландшафтного дизайну», «Мої фінансові цілі», «Стартап покоління», «Філософія». Однак було поставлено питання: чи готові сьогоднішні вчителі їх викладати?
Чому це важливо
2027 рік – наступний ключовий етап реформи НУШ. Відверта розмова директорів київських ліцеїв про реальні проблеми й незакриті питання – це саме той суспільний діалог, якого потребує реформа. Батькам і педагогам варто стежити за змінами й долучатися до обговорень на рівні своїх закладів.
- Реформа НУШ наближається до учнів
- Профільна школа потребує підготовки
- Вчителям потрібна підтримка у зміни
Детальніше про реформу НУШ та профільну школу можна дізнатися з повного відео на YouTube-каналі «Освіта Києва».
