У Києві тривалий час гальмувалося будівництво Музею Революції Гідності. Проєкт мав стати ключовим місцем вшанування Героїв Небесної Сотні та увічнення подій Революції Гідності в центрі столиці. Однак будівництво музею гальмувалося з 2018 року через низку правових та адміністративних перешкод.
Чому будівництво музею гальмувалося?
З 2018 року в Україні відбувся перший міжнародний архітектурний конкурс на створення музейно-меморіального комплексу у двох номінаціях: «Меморіал» і «Музей». Конкурс визнали успішним, однак реалізувати його результати так і не вдалося через низку правових та адміністративних перешкод. За словами Ігоря Пошивайла, будівництво меморіальної частини досі заблоковане через те, що суди так і не винесли справедливих вироків у справах Майдану, а відповідна територія перебуває під арештом.
Як повномасштабна війна вплинула на проєкт?
Повномасштабна російська агресія стала ще однією критичною проблемою для проєкту. У 2021 році проєктування будівлі музею вже розпочалося, однак із початком широкомасштабного вторгнення у 2022 році фінансування було повністю скасовано. Відтоді роботи над проєктом не велися. Ігор Пошивайло зазначив, що війна безпосередньо позначилася не лише на фінансуванні будівництва, а й на загальних процесах проєктування.
Що змінює ухвалений законопроєкт?
Прийнятий Верховною Радою законопроєкт №14166 має розблокувати процеси, пов’язані з проєктуванням і подальшим спорудженням будівлі музею. Зокрема, він покликаний усунути правові колізії, що виникли внаслідок суперечності між раніше затвердженою містобудівною документацією та потребами проєкту. Директор музею висловив сподівання, що суспільний запит на будівництво нового сучасного музейного простору, створеного вже за часів незалежної України, є достатньо високим.
- Музей Революції Гідності має стати ключовим простором вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні
- Майбутній комплекс у центрі Києва стане місцем, де кияни та гості міста зможуть осмислити події, що визначили сучасний шлях України
Ухвалення закону – перший конкретний крок до того, щоб цей простір пам’яті нарешті постав у реальності. Тепер залишається сподіватися, що усі причетні інституції консолідуватимуться і забезпечать реалізацію цього важливого проєкту для України.
